- витурювати
- —————————————————————————————виту́рюватидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
витурювати — юю, юєш і витуря/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/турити, рю, риш, док., перех., розм. Спроваджувати кого небудь, звільнятися від чиєїсь присутності. || Грубо виганяти, проганяти кого небудь … Український тлумачний словник
витурити — див. витурювати … Український тлумачний словник
витуряти — див. витурювати … Український тлумачний словник
виганяти — I = вигнати (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцину тощо), проганяти, прогнати, вигонити, гнати, випроваджувати, випровадити, випроводити, спроваджувати, спровадити, виставляти, виставити, викурювати, викурити,… … Словник синонімів української мови
звільняти — I = звільнити 1) (кого н. з під арешту, із в язниці, від якоїсь залежности тощо), випускати, випустити, відпускати, відпустити; позбавляти, позбавити (від чогось небажаного); вивільнювати, вивільняти, вивільнити, емансипувати (від якоїсь… … Словник синонімів української мови